| | |
| ура́зи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ура́зи́тися, ура́зи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ура́зьмося, ура́зьмось |
| 2 особа | ура́зься | ура́зьтеся, ура́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ура́жу́ся, ура́жу́сь | ура́зимо́ся, ура́зимо́сь, ура́зи́мся |
| 2 особа | ура́зи́шся | ура́зите́ся, ура́зите́сь |
| 3 особа | ура́зи́ться | ура́зя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ура́зи́вся, ура́зи́всь | ура́зи́лися, ура́зи́лись |
| жін.р. | ура́зи́лася, ура́зи́лась |
| сер.р. | ура́зи́лося, ура́зи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ура́зи́вшись |
