| | |
| уробля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виконувати певну роботу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уробля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уробля́ймо |
| 2 особа | уробля́й | уробля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уробля́тиму | уробля́тимемо, уробля́тимем |
| 2 особа | уробля́тимеш | уробля́тимете |
| 3 особа | уробля́тиме | уробля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уробля́ю | уробля́ємо, уробля́єм |
| 2 особа | уробля́єш | уробля́єте |
| 3 особа | уробля́є | уробля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уробля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уробля́в | уробля́ли |
| жін. р. | уробля́ла |
| сер. р. | уробля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уробля́вши |
