| уру́нитися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | уру́нитися, уру́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уру́нитиметься | уру́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уру́ниться | уру́няться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уру́нився, уру́нивсь | уру́нилися, уру́нились |
| жін. р. | уру́нилася, уру́нилась | |
| сер. р. | уру́нилося, уру́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уру́нившись | ||