| уряди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уряди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уряді́мо, уряді́м | |
| 2 особа | уряди́ | уряді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уряджу́ | уря́димо, уря́дим |
| 2 особа | уря́диш | уря́дите |
| 3 особа | уря́дить | уря́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уряди́в | уряди́ли |
| жін.р. | уряди́ла | |
| сер.р. | уряди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уря́джений | ||
| Безособова форма | ||
| уря́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| уряди́вши | ||