| | |
| уряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уряди́тися, уряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уряді́мося, уряді́мось, уряді́мся |
| 2 особа | уряди́ся, уряди́сь | уряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уряджу́ся, уряджу́сь | уря́димося, уря́димось, уря́димся |
| 2 особа | уря́дишся | уря́дитеся, уря́дитесь |
| 3 особа | уря́диться | уря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уряди́вся, уряди́всь | уряди́лися, уряди́лись |
| жін.р. | уряди́лася, уряди́лась |
| сер.р. | уряди́лося, уряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уряди́вшись |
