| усади́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (пропонувати, допомагати комусь або примушувати когось сідати) | ||
| Інфінітив | усади́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усаді́мо, усаді́м | |
| 2 особа | усади́ | усаді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усаджу́ | уса́димо, уса́дим |
| 2 особа | уса́диш | уса́дите |
| 3 особа | уса́дить | уса́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усади́в | усади́ли |
| жін.р. | усади́ла | |
| сер.р. | усади́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уса́джений | ||
| Безособова форма | ||
| уса́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| усади́вши | ||