| | | | |
| уседозво́лений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | уседозво́лений | уседозво́лена | уседозво́лене | уседозво́лені |
| родовий | уседозво́леного | уседозво́леної | уседозво́леного | уседозво́лених |
| давальний | уседозво́леному | уседозво́леній | уседозво́леному | уседозво́леним |
| знахідний | уседозво́лений, уседозво́леного | уседозво́лену | уседозво́лене | уседозво́лені, уседозво́лених |
| орудний | уседозво́леним | уседозво́леною | уседозво́леним | уседозво́леними |
| місцевий | на/в уседозво́леному, уседозво́ленім | на/в уседозво́леній | на/в уседозво́леному, уседозво́ленім | на/в уседозво́лених |
