| уселю́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уселю́дний | уселю́дна | уселю́дне | уселю́дні |
| родовий | уселю́дного | уселю́дної | уселю́дного | уселю́дних |
| давальний | уселю́дному | уселю́дній | уселю́дному | уселю́дним |
| знахідний | уселю́дний, уселю́дного | уселю́дну | уселю́дне | уселю́дні, уселю́дних |
| орудний | уселю́дним | уселю́дною | уселю́дним | уселю́дними |
| місцевий | на/в уселю́дному, уселю́днім | на/в уселю́дній | на/в уселю́дному, уселю́днім | на/в уселю́дних |