| | |
| уселя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уселя́тися, уселя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уселя́ймося, уселя́ймось |
| 2 особа | уселя́йся, уселя́йсь | уселя́йтеся, уселя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уселя́тимуся, уселя́тимусь | уселя́тимемося, уселя́тимемось, уселя́тимемся |
| 2 особа | уселя́тимешся | уселя́тиметеся, уселя́тиметесь |
| 3 особа | уселя́тиметься | уселя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уселя́юся, уселя́юсь | уселя́ємося, уселя́ємось, уселя́ємся |
| 2 особа | уселя́єшся | уселя́єтеся, уселя́єтесь |
| 3 особа | уселя́ється | уселя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уселя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уселя́вся, уселя́всь | уселя́лися, уселя́лись |
| жін. р. | уселя́лася, уселя́лась |
| сер. р. | уселя́лося, уселя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уселя́вшись |
