| устано́вчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | устано́вчий | устано́вча | устано́вче | устано́вчі |
| родовий | устано́вчого | устано́вчої | устано́вчого | устано́вчих |
| давальний | устано́вчому | устано́вчій | устано́вчому | устано́вчим |
| знахідний | устано́вчий | устано́вчу | устано́вче | устано́вчі |
| орудний | устано́вчим | устано́вчою | устано́вчим | устано́вчими |
| місцевий | на/в устано́вчому, устано́вчім | на/в устано́вчій | на/в устано́вчому, устано́вчім | на/в устано́вчих |