| | |
| устеля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устеля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устеля́ймо |
| 2 особа | устеля́й | устеля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устеля́тиму | устеля́тимемо, устеля́тимем |
| 2 особа | устеля́тимеш | устеля́тимете |
| 3 особа | устеля́тиме | устеля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устеля́ю | устеля́ємо, устеля́єм |
| 2 особа | устеля́єш | устеля́єте |
| 3 особа | устеля́є | устеля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устеля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устеля́в | устеля́ли |
| жін. р. | устеля́ла |
| сер. р. | устеля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устеля́вши |
