| усто́яний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усто́яний | усто́яна | усто́яне | усто́яні |
| родовий | усто́яного | усто́яної | усто́яного | усто́яних |
| давальний | усто́яному | усто́яній | усто́яному | усто́яним |
| знахідний | усто́яний, усто́яного | усто́яну | усто́яне | усто́яні, усто́яних |
| орудний | усто́яним | усто́яною | усто́яним | усто́яними |
| місцевий | на/в усто́яному, усто́янім | на/в усто́яній | на/в усто́яному, усто́янім | на/в усто́яних |