| | |
| устри́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устри́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устри́буймо |
| 2 особа | устри́буй | устри́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устри́буватиму | устри́буватимемо, устри́буватимем |
| 2 особа | устри́буватимеш | устри́буватимете |
| 3 особа | устри́буватиме | устри́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устри́бую | устри́буємо, устри́буєм |
| 2 особа | устри́буєш | устри́буєте |
| 3 особа | устри́бує | устри́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устри́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устри́бував | устри́бували |
| жін. р. | устри́бувала |
| сер. р. | устри́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устри́бувавши |
