| | | | |
| устро́млюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | устро́млюваний | устро́млювана | устро́млюване | устро́млювані |
| родовий | устро́млюваного | устро́млюваної | устро́млюваного | устро́млюваних |
| давальний | устро́млюваному | устро́млюваній | устро́млюваному | устро́млюваним |
| знахідний | устро́млюваний, устро́млюваного | устро́млювану | устро́млюване | устро́млювані, устро́млюваних |
| орудний | устро́млюваним | устро́млюваною | устро́млюваним | устро́млюваними |
| місцевий | на/в устро́млюваному, устро́млюванім | на/в устро́млюваній | на/в устро́млюваному, устро́млюванім | на/в устро́млюваних |
