| | |
| устро́млюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устро́млюватися, устро́млюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | устро́млюватиметься | устро́млюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | устро́млюється | устро́млюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устро́млюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устро́млювався, устро́млювавсь | устро́млювалися, устро́млювались |
| жін. р. | устро́млювалася, устро́млювалась |
| сер. р. | устро́млювалося, устро́млювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устро́млювавшись |
