| | |
| устряга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устряга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устряга́ймо |
| 2 особа | устряга́й | устряга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устряга́тиму | устряга́тимемо, устряга́тимем |
| 2 особа | устряга́тимеш | устряга́тимете |
| 3 особа | устряга́тиме | устряга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устряга́ю | устряга́ємо, устряга́єм |
| 2 особа | устряга́єш | устряга́єте |
| 3 особа | устряга́є | устряга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устряга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устряга́в | устряга́ли |
| жін. р. | устряга́ла |
| сер. р. | устряга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устряга́вши |
