| | |
| усува́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ліквідовуватися тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усува́тися, усува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усу́ваймося, усу́ваймось |
| 2 особа | усу́вайся, усу́вайсь | усу́вайтеся, усу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усува́тимуся, усува́тимусь | усува́тимемося, усува́тимемось, усува́тимемся |
| 2 особа | усува́тимешся | усува́тиметеся, усува́тиметесь |
| 3 особа | усува́тиметься | усува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усу́ваюся, усу́ваюсь | усу́ваємося, усу́ваємось, усу́ваємся |
| 2 особа | усу́ваєшся | усу́ваєтеся, усу́ваєтесь |
| 3 особа | усу́вається | усу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усува́вся, усува́всь | усува́лися, усува́лись |
| жін. р. | усува́лася, усува́лась |
| сер. р. | усува́лося, усува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усува́вшись |
