| | |
| усуспі́льнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усуспі́льнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усуспі́льнюймо |
| 2 особа | усуспі́льнюй | усуспі́льнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усуспі́льнюватиму | усуспі́льнюватимемо, усуспі́льнюватимем |
| 2 особа | усуспі́льнюватимеш | усуспі́льнюватимете |
| 3 особа | усуспі́льнюватиме | усуспі́льнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усуспі́льнюю | усуспі́льнюємо, усуспі́льнюєм |
| 2 особа | усуспі́льнюєш | усуспі́льнюєте |
| 3 особа | усуспі́льнює | усуспі́льнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усуспі́льнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усуспі́льнював | усуспі́льнювали |
| жін. р. | усуспі́льнювала |
| сер. р. | усуспі́льнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| усуспі́льнюваний |
| Безособова форма |
| усуспі́льнювано |
| Дієприслівник |
| усуспі́льнювавши |
