| усі́яти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (покрити якусь поверхню) | ||
| Інфінітив | усі́яти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усі́ймо | |
| 2 особа | усі́й | усі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усі́ю | усі́ємо, усі́єм |
| 2 особа | усі́єш | усі́єте |
| 3 особа | усі́є | усі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усі́яв | усі́яли |
| жін.р. | усі́яла | |
| сер.р. | усі́яло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| усі́яний | ||
| Безособова форма | ||
| усі́яно | ||
| Дієприслівник | ||
| усі́явши | ||