| | |
| утихоми́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утихоми́ритися, утихоми́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утихоми́рмося, утихоми́рмось |
| 2 особа | утихоми́рся | утихоми́ртеся, утихоми́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утихоми́рюся, утихоми́рюсь | утихоми́римося, утихоми́римось, утихоми́римся |
| 2 особа | утихоми́ришся | утихоми́ритеся, утихоми́ритесь |
| 3 особа | утихоми́риться | утихоми́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | утихоми́рився, утихоми́ривсь | утихоми́рилися, утихоми́рились |
| жін.р. | утихоми́рилася, утихоми́рилась |
| сер.р. | утихоми́рилося, утихоми́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утихоми́рившись |
