| утокти́ – дієслово доконаного виду | ||
| (ударити) | ||
| Інфінітив | утокти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уточі́мо, уточі́м | |
| 2 особа | уточи́ | уточі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уточу́ | уто́чемо, уто́чем |
| 2 особа | уто́чеш | уто́чете |
| 3 особа | уто́че | уто́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уті́к | утокли́ |
| жін.р. | утокла́ | |
| сер.р. | утокло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уто́чений | ||
| Безособова форма | ||
| уто́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| уті́кши | ||