| | |
| уту́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уту́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уту́плюймо |
| 2 особа | уту́плюй | уту́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́плюватиму | уту́плюватимемо, уту́плюватимем |
| 2 особа | уту́плюватимеш | уту́плюватимете |
| 3 особа | уту́плюватиме | уту́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́плюю | уту́плюємо, уту́плюєм |
| 2 особа | уту́плюєш | уту́плюєте |
| 3 особа | уту́плює | уту́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уту́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уту́плював | уту́плювали |
| жін. р. | уту́плювала |
| сер. р. | уту́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уту́плюваний |
| Безособова форма |
| уту́плювано |
| Дієприслівник |
| уту́плювавши |
