| | |
| утушкува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утушкува́тися, утушкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утушку́ймося, утушку́ймось |
| 2 особа | утушку́йся, утушку́йсь | утушку́йтеся, утушку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утушкува́тимуся, утушкува́тимусь | утушкува́тимемося, утушкува́тимемось, утушкува́тимемся |
| 2 особа | утушкува́тимешся | утушкува́тиметеся, утушкува́тиметесь |
| 3 особа | утушкува́тиметься | утушкува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утушку́юся, утушку́юсь | утушку́ємося, утушку́ємось, утушку́ємся |
| 2 особа | утушку́єшся | утушку́єтеся, утушку́єтесь |
| 3 особа | утушку́ється | утушку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утушку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утушкува́вся, утушкува́всь | утушкува́лися, утушкува́лись |
| жін. р. | утушкува́лася, утушкува́лась |
| сер. р. | утушкува́лося, утушкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утушкува́вшись |
