| | |
| уті́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уті́люватися, уті́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уті́люймося, уті́люймось |
| 2 особа | уті́люйся, уті́люйсь | уті́люйтеся, уті́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уті́люватимуся, уті́люватимусь | уті́люватимемося, уті́люватимемось, уті́люватимемся |
| 2 особа | уті́люватимешся | уті́люватиметеся, уті́люватиметесь |
| 3 особа | уті́люватиметься | уті́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уті́лююся, уті́лююсь | уті́люємося, уті́люємось, уті́люємся |
| 2 особа | уті́люєшся | уті́люєтеся, уті́люєтесь |
| 3 особа | уті́люється | уті́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уті́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уті́лювався, уті́лювавсь | уті́лювалися, уті́лювались |
| жін. р. | уті́лювалася, уті́лювалась |
| сер. р. | уті́лювалося, уті́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уті́лювавшись |
