| | |
| ухо́дити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (входити кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухо́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухо́дьмо |
| 2 особа | ухо́дь | ухо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухо́дитиму | ухо́дитимемо, ухо́дитимем |
| 2 особа | ухо́дитимеш | ухо́дитимете |
| 3 особа | ухо́дитиме | ухо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухо́джу | ухо́димо, ухо́дим |
| 2 особа | ухо́диш | ухо́дите |
| 3 особа | ухо́дить | ухо́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ухо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ухо́див | ухо́дили |
| жін. р. | ухо́дила |
| сер. р. | ухо́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухо́дивши |
