| уцю́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уцю́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уцю́кнімо, уцю́кнім | |
| 2 особа | уцю́кни | уцю́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уцю́кну | уцю́кнемо, уцю́кнем |
| 2 особа | уцю́кнеш | уцю́кнете |
| 3 особа | уцю́кне | уцю́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уцю́кнув | уцю́кнули |
| жін.р. | уцю́кнула | |
| сер.р. | уцю́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уцю́кнувши | ||