| уцілі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уцілі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уцілі́ймо | |
| 2 особа | уцілі́й | уцілі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уцілі́ю | уцілі́ємо, уцілі́єм |
| 2 особа | уцілі́єш | уцілі́єте |
| 3 особа | уцілі́є | уцілі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уцілі́в | уцілі́ли |
| жін.р. | уцілі́ла | |
| сер.р. | уцілі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| уцілі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уцілі́вши | ||