| | | | |
| ушано́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ушано́вуваний | ушано́вувана | ушано́вуване | ушано́вувані |
| родовий | ушано́вуваного | ушано́вуваної | ушано́вуваного | ушано́вуваних |
| давальний | ушано́вуваному | ушано́вуваній | ушано́вуваному | ушано́вуваним |
| знахідний | ушано́вуваний, ушано́вуваного | ушано́вувану | ушано́вуване | ушано́вувані, ушано́вуваних |
| орудний | ушано́вуваним | ушано́вуваною | ушано́вуваним | ушано́вуваними |
| місцевий | на/в ушано́вуваному, ушано́вуванім | на/в ушано́вуваній | на/в ушано́вуваному, ушано́вуванім | на/в ушано́вуваних |
