| | |
| ушано́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ушано́вуватися, ушано́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ушано́вуймося, ушано́вуймось |
| 2 особа | ушано́вуйся, ушано́вуйсь | ушано́вуйтеся, ушано́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушано́вуватимуся, ушано́вуватимусь | ушано́вуватимемося, ушано́вуватимемось, ушано́вуватимемся |
| 2 особа | ушано́вуватимешся | ушано́вуватиметеся, ушано́вуватиметесь |
| 3 особа | ушано́вуватиметься | ушано́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушано́вуюся, ушано́вуюсь | ушано́вуємося, ушано́вуємось, ушано́вуємся |
| 2 особа | ушано́вуєшся | ушано́вуєтеся, ушано́вуєтесь |
| 3 особа | ушано́вується | ушано́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ушано́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ушано́вувався, ушано́вувавсь | ушано́вувалися, ушано́вувались |
| жін. р. | ушано́вувалася, ушано́вувалась |
| сер. р. | ушано́вувалося, ушано́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ушано́вувавшись |
