| | |
| ушеле́патися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ушеле́патися, ушеле́патись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ушеле́паймося, ушеле́паймось |
| 2 особа | ушеле́пайся, ушеле́пайсь | ушеле́пайтеся, ушеле́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ушеле́паюся, ушеле́паюсь | ушеле́паємося, ушеле́паємось, ушеле́паємся |
| 2 особа | ушеле́паєшся | ушеле́паєтеся, ушеле́паєтесь |
| 3 особа | ушеле́пається | ушеле́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ушеле́пався, ушеле́павсь | ушеле́палися, ушеле́пались |
| жін.р. | ушеле́палася, ушеле́палась |
| сер.р. | ушеле́палося, ушеле́палось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ушеле́павшись |
