| ушпита́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ушпита́лений | ушпита́лена | ушпита́лене | ушпита́лені |
| родовий | ушпита́леного | ушпита́леної | ушпита́леного | ушпита́лених |
| давальний | ушпита́леному | ушпита́леній | ушпита́леному | ушпита́леним |
| знахідний | ушпита́лений, ушпита́леного | ушпита́лену | ушпита́лене | ушпита́лені, ушпита́лених |
| орудний | ушпита́леним | ушпита́леною | ушпита́леним | ушпита́леними |
| місцевий | на/в ушпита́леному, ушпита́ленім | на/в ушпита́леній | на/в ушпита́леному, ушпита́ленім | на/в ушпита́лених |