| | |
| ущасли́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ущасли́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ущасли́влюймо |
| 2 особа | ущасли́влюй | ущасли́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущасли́влюватиму | ущасли́влюватимемо, ущасли́влюватимем |
| 2 особа | ущасли́влюватимеш | ущасли́влюватимете |
| 3 особа | ущасли́влюватиме | ущасли́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ущасли́влюю | ущасли́влюємо, ущасли́влюєм |
| 2 особа | ущасли́влюєш | ущасли́влюєте |
| 3 особа | ущасли́влює | ущасли́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ущасли́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ущасли́влював | ущасли́влювали |
| жін. р. | ущасли́влювала |
| сер. р. | ущасли́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ущасли́влюваний |
| Безособова форма |
| ущасли́влювано |
| Дієприслівник |
| ущасли́влювавши |
