| | |
| фумігува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фумігува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фумігу́ймо |
| 2 особа | фумігу́й | фумігу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фумігува́тиму | фумігува́тимемо, фумігува́тимем |
| 2 особа | фумігува́тимеш | фумігува́тимете |
| 3 особа | фумігува́тиме | фумігува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | фумігу́ю | фумігу́ємо, фумігу́єм |
| 2 особа | фумігу́єш | фумігу́єте |
| 3 особа | фумігу́є | фумігу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фумігу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фумігува́в | фумігува́ли |
| жін. р. | фумігува́ла |
| сер. р. | фумігува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фумігува́вши |
