| | |
| фігурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фігурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фігуру́ймо |
| 2 особа | фігуру́й | фігуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фігурува́тиму | фігурува́тимемо, фігурува́тимем |
| 2 особа | фігурува́тимеш | фігурува́тимете |
| 3 особа | фігурува́тиме | фігурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фігуру́ю | фігуру́ємо, фігуру́єм |
| 2 особа | фігуру́єш | фігуру́єте |
| 3 особа | фігуру́є | фігуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фігуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фігурува́в | фігурува́ли |
| жін. р. | фігурува́ла |
| сер. р. | фігурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фігурува́вши |
