| | |
| харапу́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | харапу́дитися, харапу́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | харапу́дьмося, харапу́дьмось |
| 2 особа | харапу́дься | харапу́дьтеся, харапу́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | харапу́дитимуся, харапу́дитимусь | харапу́дитимемося, харапу́дитимемось, харапу́дитимемся |
| 2 особа | харапу́дитимешся | харапу́дитиметеся, харапу́дитиметесь |
| 3 особа | харапу́дитиметься | харапу́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | харапу́джуся, харапу́джусь | харапу́димося, харапу́димось, харапу́димся |
| 2 особа | харапу́дишся | харапу́дитеся, харапу́дитесь |
| 3 особа | харапу́диться | харапу́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| харапу́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | харапу́дився, харапу́дивсь | харапу́дилися, харапу́дились |
| жін. р. | харапу́дилася, харапу́дилась |
| сер. р. | харапу́дилося, харапу́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| харапу́дившись |
