| хвати́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (схопити) | ||
| Інфінітив | хвати́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хваті́мо, хваті́м | |
| 2 особа | хвати́ | хваті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хвачу́ | хва́тимо, хва́тим |
| 2 особа | хва́тиш | хва́тите |
| 3 особа | хва́тить | хва́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хвати́в | хвати́ли |
| жін.р. | хвати́ла | |
| сер.р. | хвати́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хвати́вши | ||