| | |
| хисти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (берегтися, ховатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хисти́тися, хисти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хисті́мося, хисті́мось, хисті́мся |
| 2 особа | хисти́ся, хисти́сь | хисті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хисти́тимуся, хисти́тимусь | хисти́тимемося, хисти́тимемось, хисти́тимемся |
| 2 особа | хисти́тимешся | хисти́тиметеся, хисти́тиметесь |
| 3 особа | хисти́тиметься | хисти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хищу́ся, хищу́сь | хистимо́ся, хистимо́сь, хисти́мся |
| 2 особа | хисти́шся | хистите́ся, хистите́сь |
| 3 особа | хисти́ться | хистя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хистячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хисти́вся, хисти́всь | хисти́лися, хисти́лись |
| жін. р. | хисти́лася, хисти́лась |
| сер. р. | хисти́лося, хисти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хисти́вшись |
