| | |
| хлю́щити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хлю́щити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хлю́щмо |
| 2 особа | хлющ | хлю́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хлю́щитиму | хлю́щитимемо, хлю́щитимем |
| 2 особа | хлю́щитимеш | хлю́щитимете |
| 3 особа | хлю́щитиме | хлю́щитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хлю́щу | хлю́щимо, хлю́щим |
| 2 особа | хлю́щиш | хлю́щите |
| 3 особа | хлю́щить | хлю́щать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хлю́щачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хлю́щив | хлю́щили |
| жін. р. | хлю́щила |
| сер. р. | хлю́щило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хлю́щивши |
