| ходя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ходя́чий | ходя́ча | ходя́че | ходя́чі |
| родовий | ходя́чого | ходя́чої | ходя́чого | ходя́чих |
| давальний | ходя́чому | ходя́чій | ходя́чому | ходя́чим |
| знахідний | ходя́чий, ходя́чого | ходя́чу | ходя́че | ходя́чі, ходя́чих |
| орудний | ходя́чим | ходя́чою | ходя́чим | ходя́чими |
| місцевий | на/у ходя́чому, ходя́чім | на/у ходя́чій | на/у ходя́чому, ходя́чім | на/у ходя́чих |
| [розм.] | ||||