| худо́б’ячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | худо́б’ячий | худо́б’яча | худо́б’яче | худо́б’ячі |
| родовий | худо́б’ячого | худо́б’ячої | худо́б’ячого | худо́б’ячих |
| давальний | худо́б’ячому | худо́б’ячій | худо́б’ячому | худо́б’ячим |
| знахідний | худо́б’ячий, худо́б’ячого | худо́б’ячу | худо́б’яче | худо́б’ячі, худо́б’ячих |
| орудний | худо́б’ячим | худо́б’ячою | худо́б’ячим | худо́б’ячими |
| місцевий | на/у худо́б’ячому, худо́б’ячім | на/у худо́б’ячій | на/у худо́б’ячому, худо́б’ячім | на/у худо́б’ячих |