| худува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | худува́тий | худува́та | худува́те | худува́ті |
| родовий | худува́того | худува́тої | худува́того | худува́тих |
| давальний | худува́тому | худува́тій | худува́тому | худува́тим |
| знахідний | худува́того, худува́тий | худува́ту | худува́те | худува́тих, худува́ті |
| орудний | худува́тим | худува́тою | худува́тим | худува́тими |
| місцевий | на/у худува́тому, худува́тім | на/у худува́тій | на/у худува́тому, худува́тім | на/у худува́тих |
| [рідко] | ||||