| | |
| хурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хуру́ймо |
| 2 особа | хуру́й | хуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хурува́тиму | хурува́тимемо, хурува́тимем |
| 2 особа | хурува́тимеш | хурува́тимете |
| 3 особа | хурува́тиме | хурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хуру́ю | хуру́ємо, хуру́єм |
| 2 особа | хуру́єш | хуру́єте |
| 3 особа | хуру́є | хуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хурува́в | хурува́ли |
| жін. р. | хурува́ла |
| сер. р. | хурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хурува́вши |
