хі́міко-механі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | хі́міко-механі́чний | хі́міко-механі́чна | хі́міко-механі́чне | хі́міко-механі́чні |
родовий | хі́міко-механі́чного | хі́міко-механі́чної | хі́міко-механі́чного | хі́міко-механі́чних |
давальний | хі́міко-механі́чному | хі́міко-механі́чній | хі́міко-механі́чному | хі́міко-механі́чним |
знахідний | хі́міко-механі́чний | хі́міко-механі́чну | хі́міко-механі́чне | хі́міко-механі́чні |
орудний | хі́міко-механі́чним | хі́міко-механі́чною | хі́міко-механі́чним | хі́міко-механі́чними |
місцевий | на/у хі́міко-механі́чному, хі́міко-механі́чнім | на/у хі́міко-механі́чній | на/у хі́міко-механі́чному, хі́міко-механі́чнім | на/у хі́міко-механі́чних |