| центрифуго́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | центрифуго́ваний | центрифуго́вана | центрифуго́ване | центрифуго́вані |
| родовий | центрифуго́ваного | центрифуго́ваної | центрифуго́ваного | центрифуго́ваних |
| давальний | центрифуго́ваному | центрифуго́ваній | центрифуго́ваному | центрифуго́ваним |
| знахідний | центрифуго́ваний | центрифуго́вану | центрифуго́ване | центрифуго́вані |
| орудний | центрифуго́ваним | центрифуго́ваною | центрифуго́ваним | центрифуго́ваними |
| місцевий | на/у центрифуго́ваному, центрифуго́ванім | на/у центрифуго́ваній | на/у центрифуго́ваному, центрифуго́ванім | на/у центрифуго́ваних |