центро-афі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | центро-афі́нний | центро-афі́нна | центро-афі́нне | центро-афі́нні |
родовий | центро-афі́нного | центро-афі́нної | центро-афі́нного | центро-афі́нних |
давальний | центро-афі́нному | центро-афі́нній | центро-афі́нному | центро-афі́нним |
знахідний | центро-афі́нний, центро-афі́нного | центро-афі́нну | центро-афі́нне | центро-афі́нні, центро-афі́нних |
орудний | центро-афі́нним | центро-афі́нною | центро-афі́нним | центро-афі́нними |
місцевий | на/у центро-афі́нному, центро-афі́ннім | на/у центро-афі́нній | на/у центро-афі́нному, центро-афі́ннім | на/у центро-афі́нних |