центро́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | центро́ваний | центро́вана | центро́ване | центро́вані |
родовий | центро́ваного | центро́ваної | центро́ваного | центро́ваних |
давальний | центро́ваному | центро́ваній | центро́ваному | центро́ваним |
знахідний | центро́ваний | центро́вану | центро́ване | центро́вані |
орудний | центро́ваним | центро́ваною | центро́ваним | центро́ваними |
місцевий | на/у центро́ваному, центро́ванім | на/у центро́ваній | на/у центро́ваному, центро́ванім | на/у центро́ваних |