| | |
| цму́лити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цму́лити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цму́льмо |
| 2 особа | цмуль | цму́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цму́литиму | цму́литимемо, цму́литимем |
| 2 особа | цму́литимеш | цму́литимете |
| 3 особа | цму́литиме | цму́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цму́лю | цму́лимо, цму́лим |
| 2 особа | цму́лиш | цму́лите |
| 3 особа | цму́лить | цму́лять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цму́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цму́лив | цму́лили |
| жін. р. | цму́лила |
| сер. р. | цму́лило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цму́ливши |
