| | |
| цурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цуру́ймо |
| 2 особа | цуру́й | цуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цурува́тиму | цурува́тимемо, цурува́тимем |
| 2 особа | цурува́тимеш | цурува́тимете |
| 3 особа | цурува́тиме | цурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цуру́ю | цуру́ємо, цуру́єм |
| 2 особа | цуру́єш | цуру́єте |
| 3 особа | цуру́є | цуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цурува́в | цурува́ли |
| жін. р. | цурува́ла |
| сер. р. | цурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цурува́вши |
