цята́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цята́тий | цята́та | цята́те | цята́ті |
родовий | цята́того | цята́тої | цята́того | цята́тих |
давальний | цята́тому | цята́тій | цята́тому | цята́тим |
знахідний | цята́тий | цята́ту | цята́те | цята́ті |
орудний | цята́тим | цята́тою | цята́тим | цята́тими |
місцевий | на/у цята́тому, цята́тім | на/у цята́тій | на/у цята́тому, цята́тім | на/у цята́тих |