| | |
| цяця́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цяця́тися, цяця́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цяця́ймося, цяця́ймось |
| 2 особа | цяця́йся, цяця́йсь | цяця́йтеся, цяця́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цяця́тимуся, цяця́тимусь | цяця́тимемося, цяця́тимемось, цяця́тимемся |
| 2 особа | цяця́тимешся | цяця́тиметеся, цяця́тиметесь |
| 3 особа | цяця́тиметься | цяця́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цяця́юся, цяця́юсь | цяця́ємося, цяця́ємось, цяця́ємся |
| 2 особа | цяця́єшся | цяця́єтеся, цяця́єтесь |
| 3 особа | цяця́ється | цяця́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цяця́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цяця́вся, цяця́всь | цяця́лися, цяця́лись |
| жін. р. | цяця́лася, цяця́лась |
| сер. р. | цяця́лося, цяця́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цяця́вшись |
